Підготовка поверхонь до наклеювання плівок 3М™

Правильна попередня підготовка поверхні основи є необхідною умовою якості та довговічності графічного виробу. Плівки 3М наклеюються практично на будь-які чисті, сухі, гладкі, непористі жорсткі поверхні, стійкі до погодних впливів.

Техніка безпеки та охорона праці

При  використанні  розчинників  і  інших  хімікатів  для  очищення  графічного  виробу  або видалення плівки та клею необхідно суворо дотримуватися встановлених виробником правил техніки безпеки, які містяться на товарних ярликах і в доданих “Паспортах безпеки"

Прочістка поверхонь - Загальна процедура

Всі основи спочатку вважаються забрудненими і ПОВИННІ пройти очищення перед наклеюванням плівок 3М.

Рекомендується наступний порядок очищення поверхні основи:

1. Поверхню основи вимити водою з додаванням синтетичного миючого засобу. Не допускається застосування мила, а також миючих засобів, до складу яких входять косметичні та ароматичні компоненти.
2. Протерти поверхню чистою серветкою, змоченою в очищувальному складі на петролейній основі, наприклад Prep-Sol 3919S виробництва компанії DuPont, Sher-Will-Clean R7 Adhesive Cleaner and Wax Remover 8984 виробництва компанії 3М (див. розділ “Техніка безпеки та охорона праці”).
3. Очищену поверхню витерти насухо чистою серветкою без ворсу, не даючи розчиннику випаруватися самостійно. Допускається заміна перерахованих вище розчинників на ксилол, лакофарбовий розріджувач або нафту, проте в цьому випадку необхідно провести попередні контрольні випробування, оскільки ці речовини можуть спричинити потьмяніння деяких пофарбованих поверхонь.

Підготовка основ з різних матеріалів

Нижченаведені інструкції відносяться до підготовки поверхонь основ з різних матеріалів перед наклеюванням на них плівок 3М. Рекомендується заздалегідь провести випробування використовуваних основ з метою визначити їх відповідність функціональним вимогам, як зазначено далі у цій збірці.

Незабарвлені металеві основи

Алюміній без спеціальної обробки

1.  Поверхню знежирити і протруїти лугом

2. Поверхню знежирити і хроматизувати. Наявність залишків хроматного порошку на захисному покритті не допускається. Колір покриття може змінюватися від сріблястого до блідо-жовтого; щільність покриття повинна відповідати вимогам стандарту ASTM B449-67, клас 2 (1,1 - 3,8 мг/дм2) за оптимального середнього значення 2,75 мг/дм2.

Анодований травлений алюміній

1.  Протерти поверхню розчинником.*

Хроматізірований алюміній

1.  Протерти поверхню розчинником.*

2.  Перевірити покриття основи на міцність та наявність залишків хроматного порошку. Колір покриття може змінюватися від сріблястого до блідо-жовтого; щільність покриття повинна відповідати вимогам стандарту ASTM B449-67, клас 2 (1,1 - 3,8 мг/дм2) за оптимального середнього значення 2,75 мг/дм2.

Оцинкована сталь із фосфатним покриттям

1.  Видалити з поверхні “білу іржу” (солі оксиду цинку), використовуючи матеріал Scotch-Brite, змочений у 6-8% розчині фосфорної кислоти.

2.  Промити поверхню водою.

3.  На зразок основи, оброблений фосфорною кислотою, наклеїти невеликий клапоть плівки і помістити в піч з температурою 149 С. Поява бульбашок на плівці свідчить про наявність вологи в матеріалі - в цьому випадку перед наклеюванням плівки необхідно просушити підготовлені основи при 149 С.

Воронена сталь, холодний і гарячий сталевий прокат, чавун

1.  Знежирити поверхню.

2.  Промити поверхню водою та просушити.

3.  Нанести на поверхню захисне фосфатне покриття.

4.  Загрунтувати та пофарбувати поверхню (див. розділ “Забарвлені основи”).

Нержавіюча сталь

1.  Слідувати загальній процедурі очищення поверхонь, під час якої:

2.  Протерти поверхня чистою серветкою, змоченою в ізопропіловому спирті, після чого витерти поверхню сухою серветкою. Докладна інформація міститься в Інформаційному збірнику №5.15.

Хром

Протерти поверхню розчинником.*

Олово, жерсть, мідь, латунь, свинець, магній та їх сплави

Такі основи потребують ретельних випробувань перед застосуванням. Плівки, наклеєні на основи з цих матеріалів, не підпадають під дію гарантійних зобов'язань 3М.

Основи з незабарвленої деревини

Многошарова фанера (загального призначення або для виробництва знаків), стандарт PS-1.

1.  Зачистити поверхню матеріалом SCOTCH-BRITE або абразивною ватою, змоченою в нафті або аналогічному розчиннику.*
2.  Витерти поверхню чистою серветкою насухо, не даючи розчиннику випаруватися самостійно.

3.  Розкласти основи окремо один від одного і сушити протягом 8 годин.

4.  Загрунтувати торці основи якісною фарбою для зовнішніх робіт.

Многошарова фанера (зовнішня середньої щільності та інших типів), стандарт PS

Слід використовувати фанеру тільки з хвойної деревини, застосування матеріалів з масляним просоченням не допускається. Зважаючи на те, що фанера різних виробників має різну інтенсивність вологовиділення, рекомендується проводити попереднє контрольне наклеювання.
Підготовка обох сторін і всіх торців основи здійснюється в наступному порядку:

1.  Зачистити поверхню тонким абразивним папером.

2.  Протерти поверхню розчинником.

3.  Зробити поверхню якісною шпаклівкою для деревини.

4.  Зачистити поверхню тонким абразивним папером і протерти розчинником.

5.  Загрунтувати та пофарбувати обидві сторони та всі торці основи. 

Тверда ДВП (клеєна або загартована, з обома гладкими сторонами)

1.  Протерти сухою чистою серветкою.

2.  Загрунтувати та пофарбувати обидві сторони та всі торці основи. .

Інші дерев'яні матеріали

Не допускається використання деревини зі смолою. Необхідно провести попередні випробування основ. Підготовка поверхні виконується згідно з інструкціями виробника деревини.

* Виконується  відповідно до  загальної процедури  очищення поверхонь. 

Основи із пластмас

Скловолокно

1.  Протерти поверхню розчинником.*

2.  Випробувати матеріал на виділення газів: На основу наклеїти невеликий клапоть плівки і витримати 24 години при кімнатній температурі або 2 години в печі при температурі 65 С. При появі бульбашок, що свідчать про вихід газу, основу слід витримати протягом тижня, після чого повторити випробування.

Акрил, плексиглас, АБС

1.  Протерти поверхню розчинником.

Полікарбонати (наприклад, Lexan)

1.  Протерти поверхню ізопропіловим спиртом і витерти насухо*.

2. випробувати матеріал на виділення газів: На полікарбонатну основу наклеїти невеликий клапоть плівки і витримати 24 години в печі при температурі 65 С. Поява бульбашок свідчить про вихід газу; в цьому випадку матеріал не рекомендується для застосування в якості основи і наклеєна на нього плівка не підпадає під дію гарантійних зобов'язань, оскільки ефект виділення газів зберігається протягом тривалого часу.
ПРИМІТКА: Деякі типи плівок знижують механічну міцність формованих виробів з полікарбонатної пластмаси, таких як захисні шолом. При виборі плівки для маркування таких виробів необхідно провести випробування негативного впливу плівки на міцність пластмаси. Компанія 3М не дає гарантій щодо плівок, наклеєних на згадані види виробів.
З огляду на те, що міцність пластмасових виробів визначається також способом формування, заливання, підготовки поверхні та зберігання, необхідно суворо дотримуватися технологічних вказівок виробника пластмаси.
Випробування, проведені незалежними лабораторіями на міцність пластмаси: Scotchcal серій 530 та 5400

SCOTCHLITE 510-10 та 680-10

Поліетилен

1.  Поліетиленові основи, що використовуються, повинні бути оброблені випалом (див. розділ “Обробка випалом”).
2.  Перед випалом протерти поверхню розчинником.*

Поліпропілен

Для поліпропіленових основ, оброблених випалом

1.  Перед випалом протерти поверхню розчинником.*

2.  Не допускається застосування наступних плівок (за докладною інформацією звертатися до представництва 3М):
SCOTCHCAL серії 170

Controltac серій 3650

Для поліпропіленових основ без обробки випалом:

1.  Протерти поверхню розчинником.*

2.  Допускається використання тільки плівок SCOTCHCAL серій 3690 та 3670 (за детальною інформацією звертатись до представництва 3М).

Стірол та полістирол

1.  Не рекомендується для використання під відкритим небом.

2.  Протерти поверхню розчинником.*

* Виконується відповідно до загальної процедури очищення поверхонь. 

Основи з інших матеріалів

Скло

1.  Протерти поверхню 33% водним розчином ізопропілового спирту.

Фарфор та емаль

1.  Протерти поверхню розчинником.*

2.  Плівки з термоактивованим шаром наклеюються за допомогою термовакуумного аплікатора (два цикли).

Гума

Використання гуми як основи не рекомендується. Плівки, наклеєні на гумові основи, не включаються до гарантійних зобов'язань 3М.

Бетон та цегла

Загрунтувати поверхню клейовим складом Scotchlite 4448 (продукція Відділу промислових матеріалів компанії 3М).
Ранїї наклеєні плівки SCOTCHCAL, CONTROLTAC і SCOTCHLITE

Поверхня має бути чистою, без дефектів та слідів воску.

* Виконується відповідно до загальної процедури очищення поверхонь. 

Наклеювання плівок на скло

Всі сорти скла мають властивість нагріватися в сонячних променях, причому інтенсивність нагріву не є постійною величиною вздовж площі скляної поверхні і залежить від таких факторів, як наявність тіні, опалення та вентиляція приміщення, ізолюючі характеристики рами тощо. Таким чином, внаслідок перепадів температур можуть виникнути механічні напруги, що ведуть до руйнування скла. При цьому міцність скла визначається його кольором, розмірами, товщиною, якістю розрізу способом обробки країв та конструкцією віконної рами. Компанія 3М не несе відповідальності за руйнування скла.

Обробка випалом

Випал відкритим полум'ям уже багато років застосовується у виробництві пластмасових виробів для того, щоб пристосувати пластикові поверхні до різних типів клейових складів. При випалюванні змінюється поверхнева молекулярна структура поліетилену та інших пластмас – окислювальне полум'я поляризує поверхню, що згодом спрощує наклеювання етикеток, маркувань та декоративних елементів. Оброблювана пластикова поверхня повинна бути очищена від пилу та олій. Для підвищення ефективності випалу полум'я пальника має ледве торкатися поверхні своєю синьою областю (внутрішні області полум'я, що мають жовтий або червоний колір, містять відходи горіння і не дають такого нагрівального ефекту, як синя область).
На багатьох підприємствах використовуються пальники з широким соплом, які забезпечують формою оброблюваних виробів. Того ж результату можна досягти за допомогою кількох звичайних пальників, об'єднаних в один пристрій.
Необхідна “атмосфера” на вістря полум'я досягається за рахунок деякого перевищення вмісту кисню в порівнянні з рекомендованим складом горючої суміші. Так, при використанні природного газу зазвичай рекомендується суміш 10 частин повітря на 1 частину газу за обсягом – змінюючи цю пропорцію до 11-12:1, можна підвищити температуру полум'я. У разі використання пропану рекомендовану пропорцію 24:1 достатньо замінити на 25-26:1. Час випалу може бути дуже незначним: зазвичай близько секунди при коректних значеннях інших умов. Перевищення часу випалу може спричинити деформацію та розм'якшення основи; слід пам'ятати, що обробка випалом - це не те, що термообробка. У проміжку між випалом і наклеюванням забороняється чіпати поверхню руками. Для перевірки ефективності обробки можна провести випробування на “змочуваність”, оббризкавши оброблену поверхню водою. Якщо вода збирається в краплі, обробка виконана неправильно; нормально оброблена поверхня змочується повністю вода рівномірно розтікається нею.

Пофарбовані основи,

Всі основи призначені для фарбування перед наклеюванням плівки, повинні бути попередньо очищені та оброблені згідно з вищевикладеними вказівками.

Працювати з очищеними основами дозволяється тільки в чистих рукавичках або за допомогою механічних пристроїв. Слід виключити будь-яку можливість потрапляння жиру, олії та інших сторонніх речовин на підготовлену поверхню основи.

Важливою умовою довговічності графічних виробів є висока міцність зв'язку загортання та ґрунтувальних матеріалів з матеріалом основи та верхніми шарами фарби - недостатньо міцна фарба може відшаровуватися від основи навіть при знятті з неї так званих “віддалених” плівок. Необхідно відзначити, що заводське фарбування не завжди має достатню міцність на деяких типах поверхонь, зокрема, на відкидних дверях фургонів, виготовлених з ДСП. Для перевірки міцності фарби можна скористатися липкою стрічкою.
Для фарбування основ слід використовувати тільки високоякісну фарбу для зовнішніх робіт. Всі натуральні масляні фарби, навіть високої якості, довго сохнуть і можуть негативно вплинути на склеювання плівки з поверхнею, тому їх застосування не рекомендується.
Не слід застосовувати фарби з вираженими ефектами крейдування та розпливання. Практично всі металізовані фарби (з добавками алюмінію або бронзи) та фарби з високим вмістом пігменту схильні до мелювання, лущення та розтріскування при використанні як зовнішнього покриття. Не слід також використовувати фарби, до складу яких входять компоненти, що ускладнюють зчеплення шару фарби з поверхнею. До таких речовин відносяться силікон, хлорований віск та деякі інші матеріали, що не допускають міцного адгезивного зв'язку. При відсутності точних відомостей про склад та властивості фарби необхідно провести контрольні випробування в реальних умовах експлуатації основ.
Не слід використовувати латексні фарби для фарбування дерев'яних поверхонь, а матові латексні фарби неприпустимі для поверхонь будь-якого типу. Емалі гарячої сушіння можуть обклеюватися відразу після охолодження, а фарби природного (повітряного) сушіння повинні висушуватись протягом тижня перед наклеюванням плівок, окрім нижче обумовлених винятків. “Виділення газів”: при фарбуванні поверхонь 2-компонентними поліуретановими фарбами і ламінуючими складами може відбуватися виділення газів, що веде до бульбашки наклеєної плівки. КОМПАНІЯ 3М НЕ НЕСЕ ГАРАНТІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПУШИРАННЯ ПЛІВКИ У РЕЗУЛЬТАТІ ВИДІЛЕННЯ ГАЗІВ. Як правило, після сушіння забарвленої поверхні протягом 5 днів при температурі 21°С інтенсивність виділення газів знижується до рівня, при якому утворення бульбашок непомітно на плівках SCOTCHLITE, CONTROLTAC та SCOTCHCAL. Для перевірки ефекту виділення газів після такого сушіння необхідно провести наступний тест. На попередньо очищену поверхню наклеюють квадрат 5-5 см з тієї ж плівки, що передбачається до застосування у виробництві графіки. Якщо через 24 години на контрольному зразку не спостерігається ознак виділення газів (бульбашок), можна приступати до наклеювання плівки на пофарбовану поверхню. В іншому випадку слід наклеїти другий квадрат плівки 5 & 5 см і залишити ще на 24 години, повторюючи цю процедуру наклеювання та спостереження до повного припинення виділення газів. Плівка SCOTCHLITE 690 має найбільшу чутливість до виділення газів, за нею слідують плівки SCOTCHLITE 680 і 580. Плівки CONTROLTAC і SCOTCHCAL менш чутливі до цього ефекту.
Якщо металева основа повністю закривається світлоповертальною плівкою, рівні у плівки тільки рівні Не рекомендується наклеювати світлоповертаючі плівки на цинкові ґрунтовки. Відкриті ділянки пофарбованих металевих поверхонь повинні бути забезпечені щонайменше одношаровим захисним покриттям.

Раніше пофарбовані основи з частково оголеною та проржавілою основою повинні пройти повний цикл підготовки, передбачений для нових основ. Корозійні ділянки сталевих поверхонь зачищаються абразивами, металевими щітками або піскоструминними апаратами. Зруйнована фарба і шар поверхні, що постраждав від зовнішніх впливів, повинні бути зняті перед наклеюванням плівок. Для цього застосовується метод механічного шліфування, після чого поверхня має пройти вищеописану загальну процедуру очищення.

Враховуючи те, що деякі фарби дають дуже рівну поверхню, міцність склеювання плівки з такою поверхнею може досягати максимального значення не відразу, а після нетривалого періоду експлуатації графічного виробу.

Способи знежирення поверхонь

1. Знежирення парою

Знежирення парою здійснюється у спеціальних резервуарах, які можна придбати у підприємств-постачальників розчинників.

Торгові марки та інші наддруки на металевих заготовках необхідно заздалегідь видалити лакофарбовим розчинником.
2. Знежирення лугом

Після знежирення лугом поверхню необхідно ретельно промити водою. Знежирення проводиться у залізному резервуарі, заповненому регульованим лужним розчином, наприклад:

Oakite 61A Kelite No.14
Arco 371

Sprex A.C.

Emulsoprep       D527

Ridoline 53

Способи травлення поверхонь

Травлення в кислоті

Для травлення застосовуються спеціальні ємності з внутрішнім покриттям із спеціальної нержавіючої сталі, деревини або пластмаси.

Способи одночасного знежирення та травлення

Поверхня очищається матеріалом Scotch-Brite** з використанням абразивних засобів для чищення,

наприклад, Ajax або Comet, після чого ретельно промивається водою.

**Відділ будівельних матеріалів 3М.